Літні канікули в Львівській публічній школі починалися яскраво.

The summer holidays at the Lvivskii Public School began brightly.

Сьогодні був особливий день — свято Івана Купала.

Today was a special day — the festival of Ivana Kupala.

Шкільний двір був заповнений кольоровими прикрасами і запашними літніми квітами.

The schoolyard was filled with colorful decorations and fragrant summer flowers.

Усі учні з нетерпінням очікували вечірньої частини святкування.

All the students eagerly awaited the evening celebration.

Дмитро сидів на лавці і задумливо розглядав натовп.

Dmytro sat on a bench, thoughtfully observing the crowd.

Він був добре відомий своїм інтересом до загадок і таємниць.

He was well-known for his interest in mysteries and secrets.

Сьогодні його увагу привернула одна загадка — зникнення шкільного талісмана, великої іграшкової кози.

Today, one mystery caught his attention — the disappearance of the school’s mascot, a large toy goat.

Цей талісман символізував удачу школи і завжди стояв на почесному місці у вестибюлі.

This mascot symbolized the school's luck and always stood in a place of honor in the vestibule.

Але тепер його тут не було.

But now it was gone.

Дмитро зітхнув.

Dmytro sighed.

Він не знав, з чого почати.

He didn't know where to start.

Йому потрібна була допомога.

He needed help.

Оксана, його вірна подруга, підійшла поруч, несучи в руках свіжу кульку морозива.

Oksana, his faithful friend, approached him, holding a fresh ice cream cone in her hands.

"Дмитро, ти чому такий задуманий? Знову якась загадка?" — усміхнулася Оксана.

"Dmytro, why are you so thoughtful? Another mystery?" Oksana smiled.

"Так, треба дізнатися, куди подівся талісман," — відповів Дмитро.

"Yes, we need to find out where the mascot has gone," Dmytro replied.

— "Без нього свято не відбудеться, як слід."

"Without it, the celebration won't go as planned."

"Я з тобою," — твердо сказала Оксана.

"I'm with you," Oksana said firmly.

Перший підозрюваний у Дмитра був Тарас — їхній однокласник.

Dmytro's first suspect was Taras — their classmate.

Він завжди був конкурентом Дмитра, і останнім часом здавався надто нервовим.

He had always been a competitor to Dmytro, and recently he seemed overly nervous.

Можливо, це лише збіг. Але почати слід було з нього.

Perhaps it was just a coincidence, but starting with him seemed wise.

Дмитро і Оксана вирішили простежити за Тарасом ввечері.

Dmytro and Oksana decided to follow Taras that evening.

Вони чекали в тіні дерев, коли свято почалося.

They waited in the shadows of the trees when the celebration started.

Люди запускали вінки на воду, а під ногами тріщали вогні багаття.

People floated wreaths on the water, and the firewood crackled under their feet.

Коли вже стемніло, Оксана помітила, що Тарас дивно зник у кущах.

When it got dark, Oksana noticed that Taras strangely disappeared into the bushes.

Дмитро кивнув і обидва тихо пішли за ним.

Dmytro nodded, and they both quietly followed him.

Вони застали Тараса, коли той вже виходив з-за дерева — з великим рюкзаком на плечах.

They caught him just as he was coming out from behind a tree — with a large backpack on his shoulders.

"Тарасе, що у тебе в рюкзаку?" — несподівано спитав Дмитро.

"Taras, what's in your backpack?" Dmytro asked suddenly.

Тарас зупинився.

Taras stopped.

Його обличчя було червоне, коли він повільно відкрив рюкзак.

His face was red as he slowly opened the backpack.

Зсередини визирало знайоме плюшеве обличчя талісмана.

From inside, the familiar plush face of the mascot peeked out.

"Я... я взяв його, щоб Дмитро не зміг підготуватись до змагань," — зізнався Тарас, похнюпивши голову.

"I... I took it so that Dmytro couldn't prepare for the competitions," Taras confessed, lowering his head.

— "Я просто хотів мати шанс виграти."

"I just wanted a chance to win."

Оксана дивилася на нього, потім звернулася до Дмитра: "Бачиш, ніколи не можна робити висновки одразу."

Oksana looked at him, then turned to Dmytro: "You see, you can never jump to conclusions immediately."

Дмитро погодився.

Dmytro agreed.

Ця ситуація навчила його, що важливо працювати в команді і не поспішати з висновками про людей.

This situation taught him that it is important to work as a team and not rush to conclusions about people.

Вони повернули талісман на своє місце, і свято Івана Купала продовжилося з веселою атмосферою.

They returned the mascot to its place, and the Ivana Kupala celebration continued with a joyful atmosphere.

Дмитро почувався задоволеним — вони знайшли відповідь і разом врятували святкування.

Dmytro felt satisfied — they found the answer and together saved the celebration.