Львівський ранок почався яскраво.

The Lviv morning began brightly.

Вулиці під мостом Ланцюговим світилися кольоровими стрічками та прапорами.

The streets under the Lantsyuhovyi Bridge were lit with colorful ribbons and flags.

Люди святкували Масляну.

People were celebrating Maslyana.

Запах млинців змішувався з веселощами і сміхом.

The smell of pancakes mixed with joy and laughter.

Всюди панувала весняна атмосфера.

A spring atmosphere reigned everywhere.

Оксана, Микола та Юрій крокували до мосту.

Oksana, Mykola, and Yuriy walked towards the bridge.

Оксана хвилювалася — сьогодні місто святкувало, і вона дуже любила ці традиції свого міста.

Oksana was anxious — today the city was celebrating, and she loved these traditions of her city very much.

Юрій жартував над усім, насолоджуючись пригодами.

Yuriy joked about everything, enjoying the adventures.

Микола, за своїм звичаєм, був трохи відсторонений.

Mykola, true to his nature, was a bit aloof.

Усіх об’єднувало одне — дружба.

They were all united by one thing — friendship.

Але в Миколи була таємниця.

But Mykola had a secret.

Щось, що він довго тримав у собі.

Something he had been keeping inside for a long time.

Він турбувався, що це може змінити їхні стосунки.

He was worried that it might change their relationship.

«Час настав», — подумав Микола.

"The time has come," thought Mykola.

Він знав, що не можна більше чекати.

He knew he couldn't wait any longer.

Але слово «зараз» так важко виходило з уст.

But the word "now" was so hard to utter.

Вони прийшли на міст.

They reached the bridge.

Оксана з Юрієм вболівали за парад, який відбувався внизу.

Oksana and Yuriy were cheering for the parade taking place below.

Яскраві костюми, гучна музика — усе було ідеальним.

Bright costumes, loud music — everything was perfect.

Та в серці Миколи панувала невпевненість.

Yet in Mykola's heart, there was uncertainty.

Він зібрався з думками.

He gathered his thoughts.

«Чи можу я це сказати?

"Can I say this?"

» — зимна думка пробігла крізь нього.

a cold thought ran through him.

Поруч з ним стояли друзі.

Next to him stood his friends.

Вірні.

Loyal.

Завжди поряд.

Always there.

«Оксано, Юрію», — почав Микола, намагаючись знайти впевненість у власному голосі.

"Oksano, Yuriy," began Mykola, trying to find confidence in his own voice.

«Я маю сказати вам щось важливе».

"I have something important to tell you."

Оксана подивилася на нього з турботою, Юрій приклав руку до його плеча.

Oksana looked at him with concern, Yuriy placed a hand on his shoulder.

«Ми слухаємо, Миколо», — сказали вони хором.

"We're listening, Mykola," they said in unison.

«Я довгий час тримав це в секреті.

"I've kept this a secret for a long time.

Але вам треба знати», — продовжив він, зітхаючи.

But you need to know," he continued, sighing.

«Я хочу переїхати до іншого міста.

"I want to move to another city.

Це важке рішення».

It's a difficult decision."

Слова розлетілися по мосту.

The words scattered across the bridge.

Очі Миколи зустрілися з очима друзів.

Mykola's eyes met those of his friends.

Кілька секунд мовчазно пролягли між ними, але це мовчання не було важким, як він боявся.

A few silent seconds passed between them, but the silence wasn't as heavy as he feared.

Юрій перший заговорив: «Миколо, це твоє рішення.

Yuriy spoke first: "Mykola, it's your decision.

Ми завжди будемо друзями, де б ти не був».

We will always be friends, wherever you are."

Оксана кивнула: «Так, ми підтримаємо тебе.

Oksana nodded: "Yes, we'll support you.

Твоя чесність тільки зблизила нас».

Your honesty has only brought us closer."

Лице Миколи просвітліло.

Mykola's face brightened.

Серце заспокоїлось.

His heart calmed.

Він зрозумів, що дружба справжня і надійна.

He realized that friendship is genuine and strong.

Йому стало легше.

He felt relieved.

Тепер він знав, що дружба міцніша за будь-які відстані.

Now he knew that friendship is stronger than any distances.

Під мостом продовжувався святковий парад, і три друга, усміхаючись, знову злилися з натовпом.

Under the bridge, the festive parade continued, and the three friends, smiling, melted back into the crowd.

Весна, як і дружба, здатна почати нове життя.

Spring, like friendship, has the power to start a new life.