У вечірньому Львові сніг падав легким покривалом на тонкі вулички старого міста.

In the evening Lviv, snow was gently falling on the narrow streets of the old city.

За вікном кав'ярні чути, як м'яка та спокійна джазова мелодія наповнює повітря, додаючи особливої теплоти.

Outside the café window, a soft and soothing jazz melody could be heard filling the air, adding a special warmth.

Оксана дивилась у вікно, милуючись сніговими візерунками, що прикрашали вітрини.

Oksana was looking out at the window, admiring the snow patterns adorning the shop displays.

Вона була зосереджена на своїй меті - створити нову кавову суміш із українськими бобами, яка точно передасть дух країни.

She was focused on her goal - to create a new coffee blend from Ukrainian beans that would truly capture the spirit of the country.

Тим часом Тарас, її колега, мріяв про власну кав’ярню.

Meanwhile, Taras, her colleague, was dreaming of his own café.

"Уяви, як ми відкриємо свою справу!" - звернувся він до Оксани, не відводячи погляду від свого блокнота, де містилися записи його бізнес-плану.

"Imagine when we open our business!" he said to Oksana, not taking his eyes off his notebook filled with business plan notes.

"Твоя страва з кавою стане нашим фірмовим продуктом," - продовжував він з піднесеним запалом.

"Your coffee dish will become our signature product," he continued with spirited enthusiasm.

Оксана лише тихо усміхнулася.

Oksana just smiled quietly.

Вона хвилювалась.

She was anxious.

Вона любила свою роботу, але ідея стати підприємцем викликала у ній страх.

She loved her job, but the idea of becoming an entrepreneur instilled fear in her.

Її думки плуталися: "Чи вистачить у мене знань? Що, якщо ми прогоримо?"

Her thoughts were jumbled: "Do I have enough knowledge? What if we fail?"

Тарас, помітивши її вагання, став більш обережним у своїх переконаннях.

Taras, noticing her hesitation, became more cautious in his persuasion.

Він знав, що сила спільного потенціалу могла б їх перевести через будь-які складнощі.

He knew that the power of their combined potential could carry them through any challenges.

"Давай спробуємо разом зробити бізнес-план," - сказав він, закликаючи Оксану повірити в себе та їхню справу.

"Let's try making the business plan together," he suggested, encouraging Oksana to believe in herself and their venture.

У цей момент Оксана відчула прилив натхнення.

At that moment, Oksana felt a surge of inspiration.

Вона підібрала кілька нових бобів, які недавно привезли з Закарпаття, та почала готувати.

She picked up a few new beans that had recently arrived from Zakarpattia and started preparing.

Після кількох спроб Оксана знайшла ідеальну комбінацію.

After several attempts, Oksana found the perfect combination.

Вона приготувала чашку і простягнула Тарасу: "Спробуй."

She brewed a cup and handed it to Taras. "Try it."

Тарас узяв ковток і очі у нього засяяли.

Taras took a sip, and his eyes lit up.

"Це неймовірно! Це те, що ми шукали!" – вигукнув він.

"This is incredible! This is what we've been looking for!" he exclaimed.

Дивлячись на щасливе обличчя Тараса, Оксана відчула, як усередині лунає тепла хвиля упевненості.

Seeing the happiness on Taras's face, Oksana felt a warm wave of confidence inside.

Кав’ярня на момент наповнилася теплотою та ароматом свіжозвареної кави, а сніг за вікном все падав, створюючи чарівну атмосферу.

The café was momentarily filled with the warmth and aroma of freshly brewed coffee, and the snow outside continued to fall, creating an enchanting atmosphere.

Оксана зрозуміла, що ця чашка кави може відкрити новий розділ у її житті.

Oksana realized that this cup of coffee could open a new chapter in her life.

Вони домовились зустрічатися щотижня, щоб працювати над бізнес-планом.

They agreed to meet weekly to work on the business plan.

Оксана відчула, що страхи, які раніше її стримували, тепер змінюються на обережний оптимізм.

Oksana felt that the fears which previously held her back were now turning into cautious optimism.

Вона повірила в те, що разом з Тарасом вони можуть створити щось справді особливе.

She believed that together with Taras, they could create something truly special.

І хоча дорога попереду не була легкою, вони обоє знали, що їх чекає захоплююча подорож.

And although the road ahead wouldn’t be easy, they both knew that an exciting journey awaited them.