У лікарні посеред засніженого міста панувало життя.

In the hospital amidst the snowy city, life was thriving.

Білі стіни контрастували з холодним узимку повітрям, що клубочилось за вікнами.

The white walls contrasted with the chilly winter air swirling outside the windows.

У палатах та коридорах медичний персонал метушився, прагнучи допомогти всім пацієнтам.

In the wards and corridors, the medical staff bustled, striving to assist all patients.

Лікарня була як маленький мурашник, де кожен мав свою роль.

The hospital was like a little anthill, where everyone had their role.

Дмитро завжди працював старанно.

Dmytro always worked diligently.

Відчував, що його мрії про кар'єру не даремні.

He felt that his dreams of a career were not in vain.

Він мав потяг до ребусів, і коли зник безвісти один з пацієнтів, його інстинкт загострився.

He had a knack for puzzles, and when one of the patients went missing, his instincts sharpened.

Він вирішив, що знадобиться, щоб усе зрозуміти.

He decided that he needed to figure it all out.

Олена, досвідчена лікарка, знала, що подібні ситуації небезпечні для репутації закладу.

Olena, an experienced doctor, knew that such situations are dangerous for the establishment's reputation.

Вона була жінкою прямолінійною.

She was a straightforward woman.

Але у мовчанні своїх кабінетів любила читати детективні романи.

But in the silence of her office, she loved reading detective novels.

І коли Дмитро підійшов до неї з його вродженим азартом, вона зітхнула, але погодилася надати йому шанс.

So when Dmytro approached her with his innate excitement, she sighed but agreed to give him a chance.

"Добре, Дмитре," сказала Олена, "але ми повинні діяти тихо.

"Alright, Dmytre," said Olena, "but we must act quietly.

Не можу дозволити шороху.

I can't allow a stir."

"Дмитро натхненно приймався за пошуки.

Dmytro eagerly set out on his search.

Він ретельно вивчав палату зниклого пацієнта, помічаючи дрібниці.

He carefully examined the room of the missing patient, noticing the little things.

Кожна річ мала значення.

Every item mattered.

Згадуючи про старого працівника, який недавно пішов з лікарні, він відчував, що певно знайшов ниточку.

Recalling an old employee who had recently left the hospital, he felt he might have found a clue.

Дослідження приводило його у підземні архіви лікарні.

His investigation led him to the hospital's underground archives.

Серед запилених документів він знаходив підтвердження своїх підозр.

Among the dusty documents, he found confirmation of his suspicions.

Докази свідчили про старого співробітника, який кілька років тому невдало звільнився і вирішив помститися.

The evidence pointed to the old employee who had been dismissed unsuccessfully years ago and decided to seek revenge.

Дмитро покликав Олену.

Dmytro called Olena.

Разом вони спланували повернення зниклого пацієнта так, щоб репутація лікарні залишилась чистою.

Together, they planned to return the missing patient in a way that kept the hospital's reputation intact.

За підтримки МВС вони розшукали пацієнта.

With the support of the police, they located the patient.

Все залагоджено, а винуватець справедливо пійманий.

Everything was settled, and the culprit was justly caught.

Цей випадок змінив їх.

This case changed them.

Дмитро відчував себе більш впевненим.

Dmytro felt more confident.

Колеги почали ставитися до нього з повагою.

Colleagues began to treat him with respect.

Олена, в свою чергу, зрозуміла вагу спільної роботи.

Olena, in turn, understood the importance of teamwork.

Вона навчилася цінувати не лише правила, а й цікаві ідеї, які іноді бувають несподіваними.

She learned to value not just the rules, but also the intriguing ideas that sometimes come unexpectedly.

Лікарня продовжувала жити своїм життям.

The hospital continued to live its life.

А Дні трохи від Господа знов повертав у мирний коловорот.

And the days, a little graced by the Lord, returned to their peaceful cycle.

Дмитро та Олена знали, що надалі стануть кращою командою — для лікарні та один для одного.

Dmytro and Olena knew they would henceforth be a better team—for the hospital and for each other.