З гір Карпат, високо над зимовими деревами, долинав запах свіжого снігу і радісні крики птахів.

From the Carpathians mountains, high above the winter trees, came the scent of fresh snow and the joyful cries of birds.

Посеред цієї величної природи, тихо диміла маленька площадка по деревині.

In the midst of this majestic nature, a small wooden platform quietly let off smoke.

Це було місце, де Оксана та Петро вирішили відсвяткувати Масляну, приготувавши блінці на морозному повітрі.

This was the place where Oksana and Petro decided to celebrate Maslyana, cooking pancakes in the frosty air.

Оксана, захоплена природою та кулінарією, пройшла довгий шлях, аби вразити Петра.

Oksana, passionate about nature and cooking, embarked on a long journey to impress Petro.

Вона дістала всі необхідні інгредієнти та невеликий портативний примус.

She brought all the necessary ingredients and a small portable burner.

Але виявилося, що зима диктує свої правила в горах.

But it turned out that winter had its own rules in the mountains.

Примус ніяк не хотів розгортатися у полум’я, а інгредієнти мерзли на очах.

The burner refused to ignite, and the ingredients began to freeze before her eyes.

Петро, який був більше фанатом пейзажів, ніж кулінарії, спостерігав за Оксаною з легкою усмішкою.

Petro, more of a landscape enthusiast than a culinary one, watched Oksana with a gentle smile.

Він любив її ентузіазм, але ще більше цінував простоту моментів та справжність.

He loved her enthusiasm but valued the simplicity of moments and authenticity even more.

Оксана спробувала зібрати навколо каміння і гілки, щоб створити захист від вітру.

Oksana tried gathering stones and branches around to create a windbreak.

Вона розклала наклейки і спробувала запалити вогонь знову.

She spread out stickers and tried to light the fire again.

Холод знову переміг.

But the cold proved triumphant once again.

І тут, коли остання блінця золотилася на примусі, раптовий шквал підняв її вгору.

And then, when the last pancake was turning golden on the burner, a sudden gust lifted it into the air.

Петро, з несподіваною спритністю, кинувся, спіймав блінця в повітрі, але так невпевнено, що блінця точно мала злетіти з його рук.

Petro, with unexpected agility, leapt up and caught the pancake in mid-air, though so unsurely that the pancake seemed certain to fly from his hands.

Лише чари невідомі могли утримати її на місці, а не впустити в сніг.

Only unknown magic could keep it in place and prevent it from falling into the snow.

Обоє спочатку знічені замовкли, але потім їх погляди зустрілись, і вони розсміялися.

Both initially fell silent, taken aback, but then their eyes met, and they burst into laughter.

Ситуація виявилася настільки дурною, наскільки й веселою.

The situation turned out to be as absurd as it was amusing.

"Може, не ідеально, але весело," жартував Петро, підкидаючи блінця вгору та знову ловлячи.

"It might not be perfect, but it's fun," joked Petro, tossing the pancake up and catching it again.

Вони їли свої полуготові блінці, сміялися з невдач, і насолоджувалися моментом.

They ate their semi-cooked pancakes, laughed at their misadventures, and enjoyed the moment.

В той момент Оксана зрозуміла, що іноді головне не досконалість, а те, що ти переживаєш все це з кимось, кого любиш.

At that moment, Oksana realized that sometimes what matters most is not perfection, but experiencing everything with someone you love.

Масляна принесла усе, що мала — тепло, сміх і спогади, які лишатимуться з ними назавжди.

Maslyana brought everything it was supposed to — warmth, laughter, and memories that would stay with them forever.