Сніг тихо падав на землю, ніби загортаючи парк Тараса Шевченка в біле покривало.

The snow quietly fell to the ground, as if wrapping Park Tarasa Shevchenka in a white blanket.

Парк був святковим і чарівним.

The park was festive and magical.

Навколо чутно легкий сміх і шелест снігу під ногами.

Around, light laughter and the rustling of snow underfoot could be heard.

Оксана стояла біля кованої лави, дивлячись на засніжену алею, і крізь завірюху чекала Лілію й Тараса.

Oksana stood by the wrought-iron bench, looking at the snow-covered alley and waited for Liliyu and Tarasa through the blizzard.

Тарас, високий і невдоволений холодом, стояв поруч.

Taras, tall and displeased with the cold, stood nearby.

Він приїхав з Львова й не був упевнений, що зимовий пікнік — це найкраща ідея.

He had come from L'vova and wasn't sure that a winter picnic was the best idea.

"Оксано, це дійсно хороша думка?" – запитав він, кутаючись глибше в пальто.

"Oksana, is this really a good idea?" he asked, wrapping himself deeper in his coat.

Оксана посміхнулась, долаючи власні сумніви.

Oksana smiled, overcoming her own doubts.

Вона давно готувала сюрприз для Лілії, і тепер був підходящий момент.

She had been preparing a surprise for Liliya for a long time, and now was the right moment.

Лілія прибігла легкою ходою, її щоки горіли від морозу, а очі сяяли від очікування.

Liliya approached with a light step, her cheeks burning from the frost, and her eyes sparkling with anticipation.

"Що за сюрприз ти приготувала, Оксано?" – радісно вигукнула вона, притуляючись до Оксани.

"What surprise have you prepared, Oksana?" she exclaimed joyfully, hugging Oksana.

Оксана вдихнула свіже зимове повітря, набираючи в себе впевненості.

Oksana inhaled the fresh winter air, gathering her confidence.

Вони всі втрьох розгорнули маленьку скатертину, поклавши на неї термоси з гарячим чаєм і бутерброди.

The three of them spread out a small tablecloth, placing thermoses with hot tea and sandwiches on it.

Оксана дістала з кишені термос, трохи більший за інші.

Oksana pulled a thermos, slightly bigger than the others, from her pocket.

"Сподіваюсь, ти не змерзнеш," — жартуючи, сказала Оксана, передаючи його Лілії.

"I hope you won't get cold," she joked, handing it to Liliya.

Лілія відгвинтила кришку термосу, зацікавлена цією несподіваною річчю.

Liliya unscrewed the lid of the thermos, intrigued by this unexpected item.

І що ж вона знайшла всередині?

And what did she find inside?

Маленький альбом з фотографіями й записами про їхні найкращі моменти разом.

A small album with photos and notes about their best moments together.

На останній сторінці лежала срібна обручка.

On the last page lay a silver ring.

Лілія, тримаючи її, подивилася Оксані прямо в очі.

Liliya, holding it, looked Oksana straight in the eyes.

"Це обіцянка, - ніжно промовила Оксана, - бути завжди разом, навіть якщо все навкруги міняється. Навіть у цей холодний день."

"This is a promise," Oksana said gently, "to always be together, even if everything around changes, even on this cold day."

Лілія посміхнулася, її очі були повні сліз радості.

Liliya smiled, her eyes full of tears of joy.

Вона обійняла Оксану, відчуваючи всю теплоту і любов, яку вона вкладала в цей момент.

She hugged Oksana, feeling all the warmth and love she had put into this moment.

Тарас відсунувся трохи назад, спостерігаючи за їхньою радістю.

Taras stepped back a little, watching their joy.

Він зітхнув і посміхнувся: "Добре. Я недооцінив тебе, Оксано."

He sighed and smiled: "Alright. I underestimated you, Oksana."

Вони всі щиро сміялися, відчуваючи, як усі сумніви тануть, наче сніг під весняним сонцем.

They all laughed sincerely, feeling how all doubts melted away, like snow under the spring sun.

Парк залишався холодним і засніженим, але їхнє щастя створювало дивовижне відчуття тепла.

The park remained cold and snowy, but their happiness created a wonderful feeling of warmth.

Оксана відчула впевненість у своїх почуттях і вирішила більше не боятися труднощів заради кохання.

Oksana felt confident in her feelings and decided not to fear difficulties for the sake of love more.

І так серед засніжених дерев, у парку Тараса Шевченка, вони знайшли своє власне свято, нехай і трохи заздалегідь до Дня Святого Валентина.

And so, among the snow-covered trees, in Park Tarasa Shevchenka, they found their own celebration, even if a bit ahead of Valentine's Day.