Сніг тихо падав на вулиці Харкова, прикриваючи все навкруги білою ковдрою.

The snow was quietly falling on the streets of Kharkiv, covering everything around with a white blanket.

У теплій бібліотеці, серед стелажів із книжками, запалилися настільні лампи.

In the warm library, among shelves filled with books, desk lamps were lit.

Тут, серед тиші, що іноді порушувалась шепотінням студентів, три однокласники сиділи за столиком, усіляко готуючись до регіонального змагання з математики.

Here, amidst the silence occasionally interrupted by the whispering of students, three classmates sat at a table, diligently preparing for the regional math competition.

Євген, високий хлопець з розпатланим волоссям, похмуро дивився на аркуш з формулами.

Yevhen, a tall boy with tousled hair, was gloomily staring at a sheet with formulas.

Він був талановитим, але самотність у його боротьбі за успіх важко давалась.

He was talented, but the loneliness in his pursuit of success was a heavy burden.

Він мріяв довести щось і собі, і іншим.

He dreamed of proving something to himself and to others.

Оксана, яскраво посміхаючись, підбадьорювала його.

Oksana, brightly smiling, encouraged him.

Вона завжди вірила в силу дружби і команди.

She always believed in the power of friendship and teamwork.

Неподалік сидів Дмитро, новачок у класі, тихий та загадковий.

Nearby sat Dmytro, the newcomer in the class, quiet and enigmatic.

Хоча зовні він здавався спокійним, всередині палахкотіла суперницька напруга.

Although he seemed calm outwardly, inside, a competitive tension was smoldering.

"Євгене, давай-но спробуємо разом розв'язати завдання," - запропонувала Оксана, намагаючись розвіяти напруженість.

"Yevhen, let's try to solve the problem together," suggested Oksana, trying to diffuse the tension.

Євген, спочатку досить вагався, але бачив, як їхній спільний підхід може дійсно допомогти.

Yevhen hesitated at first but saw how their joint approach could truly help.

Дмитро з цікавістю приєднався.

Dmytro joined in with interest.

Разом вони переглядали задачі, обговорювали різні стратегії і поступово зближувалися.

Together they reviewed problems, discussed various strategies, and gradually grew closer.

Аж раптом під час однієї з вечірок Євген, натхнений одним із їхніх жвавих обговорень, зрозумів розв'язок складної задачі.

Suddenly, during one of the evenings, Yevhen, inspired by one of their lively discussions, realized the solution to a complex problem.

Він не тільки знайшов правильну відповідь, але й усвідомив важливість підтримки друзів.

He not only found the correct answer but also understood the importance of friends' support.

Вперше відчув, що не все потрібно робити самому.

For the first time, he felt that not everything had to be done alone.

На самому змаганні Євген блискуче виступив.

At the competition itself, Yevhen performed brilliantly.

Його впевненість сяяла яскравіше будь-якої нагороди.

His confidence shone brighter than any award.

Коли оголосили переможців, він і Дмитро стали поруч, кожен з медаллю, визнаючи талант один одного.

When the winners were announced, he and Dmytro stood side by side, each with a medal, acknowledging each other's talent.

Їхній успіх став спільною радістю, і дружба, яка почалася з суперництва, стала міцнішою.

Their success became a shared joy, and the friendship that began with rivalry, grew stronger.

Зимовий день у Харкові, серед всього бібліотечного тепла та святкових вогнів передодня Старого Нового року, закінчився щасливо для Євгена.

The winter day in Kharkiv, amidst all the library's warmth and festive lights on the eve of the Old New Year, ended happily for Yevhen.

Він зрозумів, що справжній успіх полягає не лише у власних досягненнях, а в тому, як ти можеш допомогти і кого маєш поруч із собою.

He understood that true success lies not only in his own achievements but also in how he can help and who he has by his side.

Тепер він знав, що завжди є місце для дружби і співпраці.

Now he knew there is always room for friendship and collaboration.