Сині гори Карпат вкрилися сяйвом ранкового сонця.

The blue hory Karpat were covered in the glow of the morning sun.

Ліс ховався під білим покривалом, а кольорові хатинки хутсульського села, подекуди прикриті снігом, горнулися одна до одної.

The forest hid beneath a white blanket, and the colorful houses of the hutsuls'koho village, partially covered with snow, nestled close to one another.

В останні дні грудня селяни поспішали завершити приготування до Маланки.

In the last days of December, the villagers hurried to finish preparations for Malanky.

Це свято мало стати не лише новим роком, а й відзначенням традицій та культури.

This holiday was to be not just a new year but also a celebration of traditions and culture.

Посеред цього зимового сяйва йому на зустріч ішла Олена — молода й ентузіастично налаштована учасниця громади.

Amid this winter glow, Olena approached him—a young and enthusiastic member of the community.

Вона прагнула, щоб цьогорічна Маланка була незабутньою та автентичною.

She wanted this year’s Malanka to be unforgettable and authentic.

Олена була своєрідним сторожем культурного скарбу, готова поділитися ним з майбутніми поколіннями.

Olena was a sort of guardian of the cultural treasure, ready to share it with future generations.

Та поряд з нею йшов Андрій.

Beside her walked Andriy.

Він - вправний майстер, відомий своїми виробами з дерева, проте зважував нові ідеї.

He was a skilled craftsman, known for his wooden creations, yet he weighed new ideas.

Його бажання вклали в традицію трішки сучасності, що викликало хвилювання Олени.

His desire was to infuse a bit of modernity into the tradition, which worried Olenu.

"Треба поговорити з Андрієм," подумала Олена.

"I need to talk to Andriyem," thought Olena.

Вона вже бачила, як він додає новоощадені елементи на традиційні костюми.

She already saw how he added newly learned elements to traditional costumes.

Навіть у його виробах з'являлися натяки на сучасність.

Even in his creations, hints of modernity appeared.

Все це виглядало красиво, але дівчина боялася втратити дух свята.

It all looked beautiful, but the girl feared losing the spirit of the holiday.

"Олено," мовив Андрій, коли вони зустрілися біля церкви, "тобі не подобаються мої ідеї?

"Oleno," movyv Andriy, when they met near the church, "don't you like my ideas?"

""Це не так, Андрію," відповіла вона.

"It's not like that, Andriy," she replied.

"Твої вироби чудові.

"Your crafts are wonderful.

Але це свято важливе для нас.

But this holiday is important to us.

Ми не повинні змінювати традицію занадто сильно.

We mustn't change the tradition too much."

"Погляд Андрія пом'якшав.

Pohlyad Andriya pomiakshav.

"Я теж люблю наші традиції," промовив він, "але, можливо, сучасність може підкреслити їх.

"I love our traditions too," he said, "but maybe modernity can highlight them."

"Вони довго розмовляли серед легкого падіння снігу.

They talked for a long time among the gently falling snow.

Шукали компроміс.

They searched for a compromise.

І нарешті вирішили, що дозволять невеликі зміни, які збережуть красу і дух Маланки, але додадуть новизни.

Finally, they decided to allow small changes that would preserve the beauty and spirit of Malanky, yet add a touch of novelty.

Увечері, коли сяйво першої зорі освітило село, люди зібралися на святі.

In the evening, when the glow of the first star lit up the village, people gathered at the festival.

Костюми сяяли вогнями, та кожен колір та візерунок нагадував про давні часи.

The costumes shone with lights, and every color and pattern reminded them of ancient times.

Але поміж традицією, маленькі елементи модерну надавали святу особливого шарму.

But among the tradition, small modern elements gave the festival a special charm.

Люди танцювали під звуки трембіти та етнічних інструментів.

People danced to the sounds of the trembity and ethnic instruments.

Радість та гордість за культурну спадщину переповнювали всіх.

Joy and pride in the cultural heritage filled everyone.

Коли свято завершилося, старійшини села подякували Олені та Андрію за їхні зусилля.

When the festival ended, the village elders thanked Oleni ta Andriyu for their efforts.

Їх визнали як зберігачами культури та інновацій.

They were recognized as custodians of culture and innovation.

Після всього Олена зрозуміла: зміни можуть підсилити традицію.

After everything, Olena realized that changes can enhance tradition.

Андій ж відчув ще глибшу любов до культурного спадку, що передавали його предки.

Andriy felt an even deeper love for the cultural heritage passed down by his ancestors.

Маланка була святом, яке пам'ятатимуть ще довго.

Malanka was a festival that would be remembered for a long time.

І вже ніхто не сумнівався: вони разом змогли зберегти спадок, залишивши в ньому частинку нинішнього часу.

And no one doubted anymore: together, they managed to preserve the legacy while leaving a piece of the present time in it.