Сніг тихо кружляв над площею Ринок у Львові.

Snow was softly swirling over Ploshcha Rynok in Lviv.

Під яскравими святковими вогнями вирував зимовий ярмарок.

Under the bright festive lights, a winter market was bustling.

Люди ходили між ятками, радісно переглядаючи різноманітні вироби ремісників.

People walked among the stalls, joyfully browsing the various crafts made by artisans.

У повітрі витав запах глінтвейну та пряників, і це додавало особливої чарівності вечору.

The air was filled with the scent of mulled wine and gingerbread, adding a special charm to the evening.

Богдан неквапливо йшов через натовп, насторожено дивлячись навколо себе.

Bohdan was slowly walking through the crowd, cautiously looking around him.

Його серце стукотіло, наче барабан, адже він мав важливе завдання.

His heart was pounding like a drum because he had an important mission.

Він шукав особливий подарунок для Софії.

He was searching for a special gift for Sofia.

Софія була його найкращою подругою, але Богдан хотів, щоб вона стала для нього більше, ніж просто подруга.

Sofia was his best friend, but Bohdan wanted her to become more than just a friend to him.

Завтра вона вирушає до Києва, і Богдан не міг відпустити її, не сказавши правду.

Tomorrow she was leaving for Kyiv, and Bohdan couldn't let her go without telling her the truth.

Софія завжди була поруч, світячи, як сонце, із заразливою посмішкою та дотепними жартами.

Sofia was always there, shining like the sun, with an infectious smile and witty jokes.

Але за її веселим образом приховувалася крихка душа.

But beneath her cheerful exterior was a fragile soul.

Вона теж мала свої сумніви в собі, хоча Богдан часто відчував себе єдиним, хто це помічає.

She also had her doubts about herself, although Bohdan often felt like he was the only one who noticed them.

Богдан зупинився біля одного з наметів, де продавалися маленькі дерев'яні ангелики.

Bohdan stopped by one of the tents where small wooden angels were being sold.

Він узяв одного в руки, обережно оглядаючи його.

He took one in his hands, carefully examining it.

Майстерність виробу була вражаючою.

The craftsmanship of the piece was impressive.

Малесенькі крила були виточені з турботою і любов'ю.

The tiny wings were carved with care and love.

Богдан знав, що це його шанс висловити свої почуття.

Bohdan knew this was his chance to express his feelings.

Подарунок відчувався правильним, але на душі у Богдана було неспокійно.

The gift felt right, but Bohdan was uneasy at heart.

Він боявся, що Софія не поділить його почуттів і що це може зіпсувати їхню дружбу.

He feared that Sofia might not share his feelings and that it could ruin their friendship.

Але їхнє життя ось-ось зміниться, і він не міг втратити цей момент.

But their lives were about to change, and he couldn't let this moment slip away.

Коли північ була близько, і натовп на площі почав танцювати під ритми Маланки, Богдан підніс подарунок Софії.

As midnight approached and the crowd in the square started dancing to the rhythms of Malanka, Bohdan presented the gift to Sofia.

Він з нервами простягнув їй ангелика.

He nervously offered her the little angel.

"Софія, це для тебе," — сказав він, ледь чутно через галас свята.

"Sofia, this is for you," he said, his voice barely audible over the holiday bustle.

Софія затримала погляд на ангелику, потім на Богдана, розуміючи глибину цього вчинку.

Sofia lingered her gaze on the angel, then on Bohdan, understanding the depth of his gesture.

Її очі заблищали від зворушення.

Her eyes sparkled with emotion.

"Богдане… це чудово," — прошепотіла вона, посміхаючись.

"Bohdane… it's wonderful," she whispered, smiling.

"Я теж маю почуття до тебе.

"I have feelings for you too."

"У цей момент їхні серця знайшли спокій.

In that moment, their hearts found peace.

Богдан відчув, як зникла його тривога.

Bohdan felt his anxiety dissipating.

Він зрозумів, що іноді варто ризикнути бути вразливим, щоб знайти справжнє щастя.

He realized that sometimes it's worth the risk of being vulnerable to find true happiness.

Софія міцно обняла його, і під звуки музики їхні серця билися в унісон.

Sofia hugged him tightly, and to the sound of music, their hearts beat in unison.

Сніг продовжував падати, але тепер він здавався теплим і затишним, огортаючи їх новою надією на майбутнє.

The snow continued to fall, but now it seemed warm and comforting, enveloping them with a new hope for the future.

І так, на Маланку, Богдан і Софія почали нову сторінку своїх стосунків — відкриту і наповнену любов'ю.

And so, on Malanka, Bohdan and Sofia began a new chapter in their relationship — open and filled with love.