Київський центральний ринок прокидався до життя під різдвяні вогні.

Kyivskyi central market was waking up to life under the Christmas lights.

З двох боків вулиці сяяли прилавки з різнокольоровими подарунками.

Stalls with multicolored gifts gleamed on both sides of the street.

Навколо розлився аромат гарячого чаю і свіжих пиріжків, приваблюючи як місцевих жителів, так і туристів.

The aroma of hot tea and fresh pastries spread around, attracting both locals and tourists.

Люди пробивалися крізь натовп, одягнені в теплі пальта, ховаючи щоки під шарфами.

People pushed through the crowd, dressed in warm coats, hiding their cheeks under scarves.

Дмитро йшов поруч із Ольгою, завантажений думками.

Dmytro walked next to Olha, burdened with thoughts.

Він відчував провину через те, що не зможе провести свята з родиною.

He felt guilty because he wouldn't be able to spend the holidays with his family.

Музика займала так багато часу.

Music took up so much time.

Але він хотів якось загладити свою відсутність.

But he wanted to somehow make up for his absence.

"Що ж, Дмитре, з чого почнемо?

"Well, Dmytre, where should we start?"

" - запитала Ольга, зупиняючись біля яскраво-червоного прилавка.

Olha asked, stopping by a bright red stall.

Її практичний підхід завжди вражав.

Her practical approach always impressed.

Вона вміла орієнтуватися у творчому хаосі ринку.

She knew how to navigate the creative chaos of the market.

"Не знаю.

"I don't know.

Я не впевнений, що вони хочуть," - чесно відповів Дмитро, зітхнувши і дивлячись на пустий список подарунків у телефоні.

I'm not sure what they want," Dmytro honestly replied, sighing and looking at the empty gift list on his phone.

Ольга підняла брову й сказала: "Давай подумаємо про кожного з них.

Olha raised an eyebrow and said, "Let's think about each of them.

Що любить твоя сестра?

What does your sister like?"

"Дмитро задумався.

Dmytro pondered.

"Ну, Оксана любить гарячий шоколад і книги…""Чудово," - промовила Ольга, беручи його за руку.

"Well, Oksana loves hot chocolate and books..." "Great," Olha said, taking his hand.

"Знайдемо щось таке, що зігріє її серце.

"Let's find something that will warm her heart."

"Вони продовжили прогулянку ринком, розглядаючи товари.

They continued their stroll through the market, browsing the goods.

Для брата вони знайшли набір для моделювання літаків, знаючи, що він любить збирати моделі.

For his brother, they found an airplane modeling kit, knowing that he loves to build models.

А для мами, яка захоплювалася кулінарією, вибрали кошик з ексклюзивними спеціями.

And for his mother, who was passionate about cooking, they chose a basket of exclusive spices.

Дмитро постійно зупинявся, щоб оцінити покупки і розмірковував, чи достатньо вони скажуть про його любов.

Dmytro kept stopping to assess the purchases and pondered whether they would sufficiently express his love.

Це доводило його до легкого відчаю, поки Ольга не промовила: "Пам'ятай, що головне не самі подарунки, а любов, яку ти в них вкладаєш.

It brought him to a mild despair until Olha said, "Remember, the main thing isn't the gifts themselves, but the love you put into them."

"Ці слова запалили в його серці теплоту.

These words lit a warmth in his heart.

Вони обрали подарунки, вклавши частинку душі в кожен із них.

They chose gifts, putting a piece of their soul into each one.

Дмитро збагнув важливість щирих жестів.

Dmytro realized the importance of sincere gestures.

Коли вечір опустився на місто, ринок запалився ще яскравіше.

When evening descended upon the city, the market gleamed even brighter.

Дмитро й Ольга разом з подарунками вирушили до метро.

Dmytro and Olha, along with the gifts, headed to the subway.

Хоч зима тримала місто у своєму сніжному полоні, всередині них панувало тепло.

Though winter held the city in its snowy grip, warmth prevailed inside them.

Дмитро йшов зі знанням, що свято буде особливим, навіть якщо він не поруч із рідними.

Dmytro walked with the knowledge that the holiday would be special, even if he wasn't with his family.

Він навчився, що справжня важливість у намірах і почуттях, які вкладаєш у кожен жест.

He learned that true importance lies in the intentions and feelings you put into every gesture.