Сніг холодними пластівцями прикривав Київський зоопарк.

The snow covered the Kyivskyi zoopark with cold flakes.

Дерева світилися святковими вогниками, а навкруги стояв дух свята.

The trees glowed with festive lights, and the spirit of the holidays was all around.

Оксана, Ярослав і їхній син Данило приїхали святкувати День святого Миколая.

Oksana, Yaroslav, and their son Danylo came to celebrate St. Nicholas Day.

Це був особливий день, і Оксана хотіла, щоб він був незабутнім.

It was a special day, and Oksana wanted it to be unforgettable.

Данило, одягнений в теплу пухнасту шапочку, підстрибував від хвилювання.

Danylo, dressed in a warm, fluffy hat, jumped with excitement.

«Мамо, подивись, це ж слон!

"Mom, look, it's an elephant!"

» кричав він, розмахуючи руками.

he shouted, waving his arms.

Оксана посміхнулася, спостерігаючи за щирою радістю сина.

Oksana smiled, observing her son's genuine joy.

Для неї це було важливо: поєднати щастя сім'ї з традиціями.

For her, it was important to combine family happiness with traditions.

Ярослав намагався бути присутнім, але його телефон безперервно дзвонив.

Yaroslav tried to be present, but his phone kept ringing.

«Ну ж бо, Ярославе, сьогодні ми тут для родини», - зауважила Оксана, мала на увазі важливість моменту.

"Come on, Yaroslav, we're here for the family today," Oksana remarked, referring to the importance of the moment.

Ярослав кивнув, але не міг не зважити на важливі робочі питання.

Yaroslav nodded, but couldn't ignore the important work issues.

Коли вони прогулювались зоопарком, Оксана зупинилася біля статуї святого Миколая.

As they strolled through the zoo, Oksana stopped by a statue of St. Nicholas.

«Данилку, давай я розповім тобі історію», - запропонувала вона.

"Danylo, let me tell you a story," she suggested.

Данило присів на лавочку поряд зі статуєю, а Оксана почала розповідати, як святий Миколай допомагав людям, дарував дітям подарунки і був символом доброти.

Danylo sat on a bench next to the statue, and Oksana began to tell how St. Nicholas helped people, gave gifts to children, and was a symbol of kindness.

Ярослав, розуміючи, наскільки це важливо для Оксани і Данила, тихенько вимкнув телефон.

Yaroslav, understanding how important this was for Oksana and Danylo, quietly switched off his phone.

Він приєднався до розповіді, відчуваючи тепло сімейної любові.

He joined the story, feeling the warmth of family love.

Після зоопарку вони пили гарячий какао.

After the zoo, they drank hot cocoa.

Данило, потягуючи свій напій, задумався про розповідь і несподівано сказав: «Я теж хочу бути добрим, як святий Миколай».

Danylo, sipping his drink, thought about the story and suddenly said, "I want to be kind like St. Nicholas too."

Після повернення додому, Данило взяв олівці і почав малювати святого Миколая.

After returning home, Danylo took some pencils and began to draw St. Nicholas.

Ярослав поглянув на Оксану, і вони зрозуміли, що ці моменти – найголовніші у житті.

Yaroslav looked at Oksana, and they realized that these moments are the most important in life.

Оксана збагнула, що навіть нові враження можуть поєднатися з традиціями.

Oksana understood that even new experiences could be combined with traditions.

Ярослав усвідомив важливість бути присутнім тут і зараз.

Yaroslav realized the importance of being present here and now.

Сім'я сиділа разом, об'єднана теплом і святковим духом.

The family sat together, united by warmth and the holiday spirit.

Життя в Києві продовжувало бігти, але для Оксани, Ярослава і Данила це був день, що вартий пам’яті.

Life in Kyiv continued to rush by, but for Oksana, Yaroslav, and Danylo, it was a day worth remembering.