Львів взимку зачаровував своїм м'яким сніговим покривом та вогнями, що мерехтіли уздовж брукованих вулиць.

Lviv in winter enchanted with its soft snowy blanket and lights that twinkled along the cobblestone streets.

У цей час, саме з наближенням Дня Святого Миколая, місто наповнювалося теплом і радістю.

At this time, with the approach of St. Nicholas Day, the city filled with warmth and joy.

Та далеко не всі могли відчувати це тепло.

Yet not everyone could feel this warmth.

Андрій стояв у кав'ярні, обережно перемішуючи свіжозасмажені зерна кави.

Andriy stood in the cafe, cautiously mixing freshly roasted coffee beans.

Аромат обволікав його, але думки були зайняті іншими турботами.

The aroma enveloped him, but his thoughts were occupied with other concerns.

Андрій нещодавно закінчив університет і, замість того щоб розпочати кар'єру в мистецтві, працював у кав'ярні.

Andriy had recently graduated from university and, instead of starting a career in art, was working at the cafe.

Його батько захворів, і після цього сім'я покладалася на Андрія.

His father had fallen ill, and the family relied on Andriy thereafter.

Він знав, що має допомогти, але всередині нього палахкотіло бажання працювати в мистецтві.

He knew he had to help, but a desire to work in art burned inside him.

Зима принесла з собою не тільки мороз, але й менш тривалий робочий день.

Winter brought not only frost but also a shorter workday.

Менеджер кав'ярні, Ольга, повідомила, що годин буде менше через спад у продажах.

The cafe manager, Olga, informed him that there would be fewer hours due to a decline in sales.

Це означало менше грошей для Андрія, менше можливостей для його сім'ї.

This meant less money for Andriy, fewer opportunities for his family.

Але саме на День Святого Миколая Андріїв брат, Максим, чекав його на святкування.

But precisely on St. Nicholas Day, Andriy's brother, Maksym, was waiting for him to celebrate.

Андрій обіцяв йому бути поруч, але новина про скорочені години від Ольги змусила його задуматися.

Andriy had promised to be there, but the news of reduced hours from Olga made him reconsider.

Він вирішив взяти додаткову зміну і пропустити частину святкування, сподіваючись наздогнати хоч кінцівку.

He decided to take an extra shift and miss part of the celebration, hoping to catch at least the ending.

Працюючи у День Святого Миколая, Андрій почав згадувати моменти дитинства, коли він з нетерпінням чекав на подарунки під подушкою.

Working on St. Nicholas Day, Andriy began recalling childhood moments when he eagerly awaited gifts under his pillow.

Його брат, Максим, мав той самий блиск в очах, що мав він сам багато років тому.

His brother, Maksym, had the same sparkle in his eyes that he himself had many years ago.

Андріїв розум роздвоївся.

Andriy's mind was torn.

З одного боку - обов'язок перед родиною, з другого - радощі дитинства, які він не хотів відбирати у брата.

On one side - the duty to the family, on the other - the joys of childhood, which he did not want to take away from his brother.

Рішення прийшло несподівано.

The decision came unexpectedly.

Андрій зрозумів, що несе більше, ніж міг.

Andriy realized he was carrying more than he could.

Він зняв фартух, поспішив до виходу.

He took off his apron, hurried to the exit.

Встигнути до свята, побачити радощі у братових очах.

To make it to the holiday, to see the joy in his brother's eyes.

Коли Андрій увійшов до дому, був здивований усмішками і теплом, що його осягнули.

When Andriy entered the house, he was surprised by the smiles and warmth that greeted him.

Його родина зраділа несподіваному поверненню.

His family was delighted by his unexpected return.

За вечерею Андрій поділився своїми мріями, розповів про мистецтво, що живе у його душі.

At dinner, Andriy shared his dreams, told them about the art that lived in his soul.

Родина зрозуміла і підтримала.

The family understood and supported him.

Вони, виявляється, теж мали свої мрії і знали ціну тій праці, яку ніс Андрій.

It turned out they also had their own dreams and knew the value of the work Andriy carried.

З того вечора Андрій вирішив, що не заховає свої мрії.

From that evening, Andriy decided not to hide his dreams anymore.

Підтримка родини дала йому натхнення.

The support of his family gave him inspiration.

Вони разом вирішили, що не потрібно розділяти обов'язки і мрії.

They decided together that duties and dreams need not be separated.

В літературі часто говорять про шлях героя.

Literature often talks about the hero's journey.

Для Андрія цей шлях почався того вечора, під мерехтіння свічок та тепло сімейної любові.

For Andriy, this path began that evening, under the flickering candles and warmth of family love.

Він усвідомив, що коли рідні об'єднані, жодні труднощі не змусять відмовитися від миру душевного, яким є мистецтво для нього.

He realized that when family is united, no difficulties will force him to give up the inner peace that art means to him.