Золота осінь обіймає Київ.

Golden autumn embraces Kyiv.

Холодний вітер потряпляє поміж листям, яке хилиться до землі.

A cold wind weaves through the leaves, which bow to the ground.

Клас 7-Б стоїть біля Собору Святої Софії.

Class 7-B stands near St. Sophia's Cathedral.

Їх розмітала дитяча енергія.

They are brimming with youthful energy.

Це був шкільний екскурсійний день, і їхня мета — пізнати величність і красу давнього храму.

It was a school excursion day, and their goal was to discover the majesty and beauty of the ancient church.

Собор Святої Софії височить як портал до іншої епохи.

St. Sophia's Cathedral towers like a portal to another era.

Його золоті куполи горять на фоні сірого неба, нагадуючи про давні часи Київської Русі.

Its golden domes glow against the gray sky, reminding of the ancient times of Kyivan Rus'.

В середині собору — спокій і пишність.

Inside the cathedral, there is tranquility and splendor.

На стінах мозаїки, які розповідають про минуле такими яскравими кольорами, що здаються живими.

On the walls, mosaics tell of the past in such vivid colors, they seem alive.

Оксана стоїть з іншими, трохи відособлюючись.

Oksana stands with the others, somewhat apart.

Вона — тиха і замислена, захоплюється історією та мистецтвом.

She is quiet and thoughtful, captivated by history and art.

Коло неї хтось шумить, весело крутиться.

Around her, someone is making noise, playfully spinning.

Але Оксана мріє про тишу, щоб розглянути всі деталі, зрозуміти кожен візерунок.

But Oksana dreams of silence, to examine all the details, to understand every pattern.

Юрій, навпаки, енергійний і доброзичливий.

Yuriy, on the other hand, is energetic and friendly.

Він допомагає вчителю організовувати учнів, щоб ніхто не залишився позаду.

He helps the teacher organize the students so no one falls behind.

Та навіть він бачить, як Оксана відходить в бік.

Yet, even he notices as Oksana drifts to the side.

Вона зваблюється можливістю відкрити для себе щось особливе.

She is lured by the opportunity to discover something special.

Коли вчитель зосереджує увагу групи на великій фресці, Оксана обережно відходить.

When the teacher focuses the group's attention on a large fresco, Oksana cautiously steps away.

Кроки маленькі, тихі.

Her steps are small, quiet.

Страху немає, лише бажання знайти своє місце.

She feels no fear, only the desire to find her own place.

Вона помічає вузький прохід, який, здається, веде до маленької каплиці.

She notices a narrow passage that seems to lead to a small chapel.

Її погляд зосереджений на древніх образах, обличчях святих, що дивляться на неї з таємничою доброзичливістю.

Her gaze is fixed on the ancient images, the faces of saints looking at her with mysterious kindness.

Оксана відчуває затишок і повагу до цього святого місця.

Oksana feels a sense of comfort and reverence for this sacred place.

Вона на мить зупиняє час, залишаючи бурю зовнішнього світу позаду.

For a moment, she stops time, leaving the storm of the outside world behind.

Несподівано вона помічає якусь тінь на сходах.

Suddenly, she notices a shadow on the stairs.

Це Юрій.

It's Yuriy.

Він не промовляє ні слова, просто сідає поруч.

He doesn't say a word, just sits down beside her.

Його присутність тактовна, не заважає її спокою.

His presence is discreet, not disturbing her peace.

Вони сидять разом, розуміючи один одного без слів.

They sit together, understanding each other without words.

З цього моменту Оксана здається, що знайшла несподіваного друга у Юрії.

From that moment on, Oksana feels that she has found an unexpected friend in Yuriy.

Вона розуміє — іноді не треба бути частиною гучної компанії, щоб відчути зв’язок зі світом.

She realizes that sometimes you don't need to be part of a noisy crowd to feel a connection with the world.

Золоті промені осіннього сонця торкаються підлоги, і двоє друзів розуміють: навіть у тиші можна спілкуватися.

The golden rays of the autumn sun touch the floor, and the two friends understand: even in silence, you can communicate.

Це була коротка екскурсія, але для Оксани й Юрія — щось більше.

It was a short excursion, but for Oksana and Yuriy, it was something more.

Тут, в серці старовинного храму, вони знайшли щось важливе: тишу, мистецтво та дружбу.

Here, in the heart of the ancient cathedral, they found something important: silence, art, and friendship.