Київська брама золота, височить під небом, звідки осінь сипле свої листя золотими і яскравими червоними кольорами.

The Kyyiv gate, golden, rises beneath the sky, from where autumn scatters its leaves in golden and bright red colors.

Дедалі частіше поміж прохолодних вітрів ховається зимова прохолода.

More and more, the cool winds are hiding a winter chill.

Саме тут, перед величним архітектурним дивом, зібралася група школярів.

Right here, in front of the majestic architectural marvel, a group of schoolchildren has gathered.

Але для Даниїла це не проста екскурсія.

But for Daniyil, this is not just an excursion.

Він відчував, що тут є щось, що може бути важливим.

He felt that there was something here that might be important.

Щось, що інші можуть упустити.

Something that others might overlook.

"Цікаво, скільки таємниць зберігає ця споруда", - думав Даниїл про себе, тримаючи під рукою книгу історій.

"I wonder how many secrets this structure holds," Daniyil thought to himself, holding a book of stories under his arm.

Оксана йшла поруч, кидаючи скептичні погляди навколо.

Oksana walked beside him, casting skeptical glances around.

Її цікавило більше спостерігати за однокласниками, ніж занурюватися в історії минулого.

She was more interested in observing her classmates than immersing herself in the stories of the past.

"Даниїле, не відривайся від групи.

"Daniyil, don't stray from the group.

Ти знову шукаєш невідоме?

Are you searching for the unknown again?"

" – запитала Оксана, не ховаючи іронії в голосі.

Oksana asked, not hiding the irony in her voice.

"Я хочу знайти щось інше, ніж просто те, що всі знають," – відповів він, повертаючись, щоб поглянути на величну арку воріт.

"I want to find something different from what everyone knows," he replied, turning to look at the majestic arch of the gates.

Їхня група вже пішла далі по звичному маршруту, але Даниїл зупинився.

Their group had already moved on along the usual route, but Daniyil stopped.

Біля воріт, трохи вбік від основної стежки, він помітив щось незвичне.

By the gates, slightly off the main path, he noticed something unusual.

Маленька табличка, майже захована серед плюща, вказувала на цікаву историю.

A small plaque, almost hidden among the ivy, pointed to an interesting story.

І тут його захопила буря осіннього вітру, піднявши вирвіщою листя навколо.

And there, he was swept up by a storm of autumn wind, swirling leaves around him.

"Oксана!

"Oksana!

Подивись сюди!

Look here!"

" – збуджено вигукнув він.

he exclaimed excitedly.

Вона підійшла неохоче, проте прочитала напис на таблиці.

She approached reluctantly, but read the inscription on the plaque.

Там йшлося про захоплюючу історію оборони міста, яку вона раніше не знала.

It spoke of a fascinating history of the city's defense that she hadn't known before.

"Це правда цікаво.

"This is really interesting.

Чому про це ніхто не розповідав на уроках?

Why didn't anyone talk about this in class?"

" – здивувалась Оксана.

Oksana wondered, surprised.

І враз у її очах з'явилася іскра цікавості.

Suddenly, a spark of curiosity appeared in her eyes.

Вони разом сфотографували таблицю та зробили нотатки.

They took a picture of the plaque together and made notes.

І у той момент Оксана побачила в Даниїлі не лише мрійника, а й справжнього дослідника.

And at that moment, Oksana saw in Daniyil not just a dreamer, but a true researcher.

Вона почала більше поважати його захоплення історією.

She began to respect his passion for history more.

"Ти мав рацію, іноді варто вийти за межі звичного", – сказала вона з жартом.

"You were right; sometimes it's worth stepping beyond the usual," she said with a joke.

І тоді, серед шурхоту листя і легенького морозного повітря, зародилася нова дружба.

And then, amid the rustling leaves and the light frosty air, a new friendship was born.

Тепер вони, разом, поверталися до групи, відчуваючи, що цікавість і відданість можуть відкривати не лише секрети минулого, а й нові грані у людських стосунках.

Now, together, they returned to the group, feeling that curiosity and dedication can open not only the secrets of the past but also new facets in human relationships.