У затишному районі Києва, де вулиці обрамлені деревами, а житлові будинки чергуються з давніми котеджами, стояло літо.

In a cozy neighborhood of Kyiv, where the streets are lined with trees and residential buildings alternate with old cottages, summer was in full swing.

З невеликих двориків доносилися голоси дітей і запахи смажених овочів.

Voices of children and the aroma of fried vegetables wafted from the small yards.

Серед цього затишку жила дівчина на ім'я Оксана.

In the midst of this tranquility lived a girl named Oksana.

Оксана була старанною ученицею старших класів.

Oksana was a diligent high school student.

Її мрією було вступити до престижного університету, а для цього їй потрібно було блискуче скласти випускні іспити.

Her dream was to enter a prestigious university, and for that, she needed to ace her final exams.

Оксана сиділа в своїй кімнаті, заваленій підручниками, і розуміла, що час на підготовку спливає.

Oksana sat in her room, cluttered with textbooks, realizing that the time for preparation was slipping away.

Але чим більше вона вчилася, тим більше відчувала втому і тривогу.

But the more she studied, the more she felt tired and anxious.

Разом з Оксаною у сусідньому класі навчалися її друзі — Дмитро та Юрій.

Together with Oksana, her friends Dmytro and Yurii studied in the neighboring class.

Вони часто зустрічалися після уроків, обговорюючи завдання і мрії.

They often met after school to discuss assignments and dreams.

Оксана все менше брала участь в таких зустрічах, зосереджуючись на навчанні.

Oksana participated less and less in such gatherings, focusing on her studies.

Вона відчувала, як непокоять думки про майбутнє і зобов’язання перед рідними.

She felt troubled by thoughts of the future and obligations to her family.

Одного спекотного дня, коли сонце заливало світлом її кімнату, Оксана зрозуміла, що сил на продовження такої гонки майже не залишилося.

One hot day, when the sun filled her room with light, Oksana realized she had almost no energy left to continue this race.

Відкривши вікно, вона вдихнула тепле повітря і почула сміх дітей з вулиці.

Opening the window, she inhaled the warm air and heard the laughter of children from the street.

Це на мить повернуло її в дитинство, коли все було простішим.

For a moment, this took her back to her childhood when everything was simpler.

Оксана усвідомила, що вона може інакше підготуватися до іспитів.

Oksana realized she could prepare for her exams differently.

Вона вирішила впорядкувати свій графік, виділяючи час не лише на навчання, але й на відпочинок.

She decided to organize her schedule, allocating time not just for study but also for rest.

Вона почала гуляти з Дмитром і Юрієм, обговорюючи з ними не лише навчання, але й книги, фільми, життя.

She began to go out with Dmytro and Yurii, discussing not only studies but also books, films, and life.

Цей баланс дав Оксані нові сили.

This balance gave Oksana new strength.

Вона не втрачаючи завзяття, а навпаки — отримала більше енергії для запам'ятовування.

Instead of losing determination, she gained more energy for memorization.

На сесіях вона відчувала себе впевненою і, на радість, змогла здати всі іспити на високі бали.

During the exams, she felt confident and, to her delight, managed to pass all her exams with high marks.

Оксана зрозуміла, що важливою є не лише мета, але й шлях до неї.

Oksana realized that what's important is not only the goal but also the journey toward it.

Вона усвідомила, що дбати про себе — найкращий спосіб досягти більшого.

She understood that taking care of oneself is the best way to achieve more.

І хоча її чекали нові випробування, вона знала, як їх долати, не витрачаючи себе повністю.

And although new challenges awaited her, she knew how to overcome them without depleting herself entirely.

Так, у спокійному куточку Києва, літо несло з собою нові починання і мудрість.

Thus, in a peaceful corner of Kyiv, summer brought new beginnings and wisdom.

Оксана навчилася відчувати межу і цінувати життя у всіх його проявах.

Oksana learned to sense her limits and appreciate life in all its manifestations.