Под палючим літнім сонцем Криму, де хвилі Чорного моря торкаються скелястого берега, знаходяться руїни Херсонесу.

Under the scorching summer sun of Krym, where the waves of the Chornoho morya touch the rocky shore, lie the ruins of Khersonesu.

Саме тут, серед мармурових колон і пилюжних стежок, розгортається історія трьох студентів археології — Олени, Бориса і Михайла.

It is here, among the marble columns and dusty paths, that the story of three archaeology students — Olena, Borys, and Mykhailo — unfolds.

Олена любила історію з дитинства.

Olena loved history since childhood.

Її мрія — відчути зв’язок зі своїм культурним корінням.

Her dream was to feel a connection with her cultural roots.

Вона досліджувала кожен камінь, кожну стіну, сподіваючись знайти щось виняткове.

She studied every stone, every wall, hoping to find something exceptional.

Борис, завжди жадав змагатися.

Borys always craved competition.

Йому подобалося кидати виклик Олені, підбурювати її до нових висот.

He liked challenging Olena, provoking her to reach new heights.

Михайло ж завжди був поруч, зі своїми жартами і безтурботним відношенням, та в душі хотів стати частиною відомої археологічної експедиції.

Mykhailo was always nearby, with his jokes and carefree attitude, but deep down, he wanted to be part of a famous archaeological expedition.

Олена знала, що ця поїздка може стати вирішальною.

Olena knew that this trip could be decisive.

Вони вже кілька днів досліджували відомі частини руїн, але вона хотіла більше.

They had been exploring the well-known parts of the ruins for several days, but she wanted more.

Після занять, коли настав вечір, вона потайки пробралася до забутої частини Херсонесу.

After classes, when evening came, she secretly made her way to a forgotten part of Khersonesu.

Вона відчувала, що там ще є таємниці.

She felt there were still secrets there.

Світло місяця допомагало їй.

The moonlight guided her.

Вона натрапила на щось під мармуровою плитою.

She stumbled upon something beneath a marble slab.

Це був вигравіюваний шматок, що нагадував частину стародавнього барельєфа.

It was a carved piece resembling part of an ancient bas-relief.

Олена затримала дихання від захвату — це могло змінити розуміння історії.

Olena held her breath in awe — this could change the understanding of history.

Та почався шторм.

But a storm began.

Небо стало темним, дощ залило землю.

The sky turned dark, and rain drenched the ground.

Вітер намагався забрати з її рук знайдений артефакт.

The wind tried to snatch the found artifact from her hands.

Але Олена не здавалася.

But Olena didn't give up.

Щойно вона покликала на допомогу, з’явилися Борис і Михайло.

Just as she called for help, Borys and Mykhailo appeared.

Втрьох вони зуміли зберегти безцінний шматок.

Together, they managed to save the priceless piece.

Коли шторм вщух, і вони повернулись у табір, викладач похвалив її за знахідку.

When the storm subsided and they returned to the camp, their professor praised her for the find.

Всюди панувало почуття гордості та задоволення.

Everywhere there was a sense of pride and satisfaction.

Олена зрозуміла, що її успіх — це не лише особистий тріумф, а й спільна перемога.

Olena realized that her success was not just a personal triumph, but a shared victory.

Вона знайшла не лише зв'язок зі своїм минулим, але й нову дружбу і віру в команду.

She found not only a connection to her past but also new friendships and faith in the team.

Вона побачила, що справжня цінність — у їхній спільній подорожі до відкриттів.

She saw that true value lay in their joint journey to discoveries.