У маленькій кав'ярні Львова, де аромат свіжозмеленої кави огортає все навколо, зустрілися двоє друзів.

In a small café in Lviv, where the aroma of freshly ground coffee envelops everything around, two friends met.

Олесь та Катерина сіли за столик біля великого вікна.

Oles and Kateryna sat at a table by a large window.

Сонячні промінчики ласкаво торкалися старовинної дерев'яної підлоги.

Sunbeams gently touched the old wooden floor.

Олесь замислено дивився у вікно.

Oles stared thoughtfully out the window.

Він згадував, як багато часу пройшло з тих пір, як вони з Миколою вперше подружилися.

He remembered how much time had passed since he and Mykola first became friends.

Зараз у нього була важлива місія — знайти подарунок на весілля друга.

Now he had an important mission — to find a gift for a friend's wedding.

Подарунок, що символізував би їхнє давнє приятельство і новий шлях, який розпочнеться для молодої пари.

A gift that would symbolize their longtime friendship and the new path that would begin for the young couple.

"Катерино, я не знаю, що обрати," — зізнався Олесь, зітхаючи.

"Kateryna, I don't know what to choose," Oles admitted, sighing.

— "Практичний подарунок чи щось більш особисте?

"A practical gift or something more personal?

Часу мало, а я ще не вирішив.

Time is short, and I haven't decided yet."

"Катерина обережно відпила свою каву і всміхнулася.

Kateryna carefully sipped her coffee and smiled.

"Подарунок має бути не тільки корисним, але й важливим.

"The gift should not only be useful but also meaningful.

Щось, що залишить слід у серці.

Something that will leave a mark on the heart."

"Олесь замислився.

Oles pondered.

Він хотів, щоб його дарунок був особливим, але був у розгубленому настрої.

He wanted his gift to be special, but he was in a confused mood.

Зненацька Катерина підкинула ідею: "А як щодо фотоальбому?

Suddenly, Kateryna suggested an idea: "How about a photo album?

Із вашими спільними фотографіями та пустими сторінками для нових спогадів.

With your shared photographs and blank pages for new memories."

"Ця думка здалася унікальною.

This idea seemed unique.

Олесь побачив у цьому сенс: альбом, наповнений їхніми веселими митями, і місце для нових, які вони зберуть разом як пара.

Oles saw the sense in it: an album filled with their joyful moments, and space for new ones they would collect together as a couple.

Весільний день настав, і Олесь, трішки нервуючи, простягнув альбом молодятам.

The wedding day arrived, and Oles, a bit nervous, handed the album to the newlyweds.

Їхні очі засяяли від радості та вдячності.

Their eyes glowed with joy and gratitude.

Вони обіймали Олеся, відчуваючи, що подарунок насичений любов'ю та спогадами.

They hugged Oles, feeling that the gift was filled with love and memories.

Стоячи в оточенні друзів і сім’ї, Олесь відчув задоволення та полегшення.

Standing surrounded by friends and family, Oles felt satisfaction and relief.

Він навчився тому, що іноді найцінніше — це не щось матеріальне, а відвертість і теплота серця, закладені в простих речах.

He learned that sometimes the most valuable things are not material but the sincerity and warmth of the heart embedded in simple things.

Іноді серце важливіше за гаманець.

Sometimes the heart is more important than the wallet.