У затишному районі, де весна вдихала нове життя в дерева та квіти, жила Оксана.

In a cozy neighborhood where spring was breathing new life into the trees and flowers, there lived Oksana.

Станції її улюбленого подкасту про нерозкриті таємниці завжди звучали у вухах, коли вона йшла вулицею.

The stations of her favorite podcast on unsolved mysteries were always playing in her ears as she walked down the street.

Одного дня вона почула дивний звук, такий, що не могла не звернути увагу.

One day, she heard a strange sound, one that she couldn't ignore.

Звук лунав із ливневого стоку на розі вулиці.

The sound came from a storm drain at the corner of the street.

Оксана стояла, нахилившись до стоку, прислухаючись.

Oksana stood, leaning toward the drain, listening.

"Це — таємниця," - подумала вона.

"This is a mystery," she thought.

Зтим підходили Ірина і Дмитро.

Just then, Iryna and Dmytro approached.

"Що ти робиш, Оксано?

"What are you doing, Oksana?"

" - запитала Ірина, завжди готова до пригод.

asked Iryna, always ready for an adventure.

"Є дивний звук зі стоку.

"There's a strange sound coming from the drain.

Можливо, це щось цікаве," - відповіла Оксана, її очі сяяли цікавістю.

It might be something interesting," Oksana replied, her eyes shining with curiosity.

"Та це все просто уява," - заперечив Дмитро, як завжди скептичний.

"Oh, it's just your imagination," Dmytro countered, always the skeptic.

Він би з радістю пішов пограти у футбол, але Оксана наполягала.

He would have gladly gone to play football, but Oksana insisted.

"Давайте розберемося разом.

"Let's figure it out together.

Це може бути щось важливе," - наполягала вона.

It might be something important," she insisted.

Через декілька днів вони вирішили діяти.

A few days later, they decided to take action.

Оксана взяла ліхтарик, Ірина занотувала свої ідеї.

Oksana took a flashlight, Iryna jotted down her ideas.

Дмитро, хоч і не дуже радий, все ж пішов із ними.

Dmytro, although not very happy, still went with them.

Разом вони підійшли до стоку.

Together, they approached the drain.

Оксана світила ліхтариком, Ірина з захопленням спостерігала, а Дмитро все ще сумнівався.

Oksana shone the flashlight, Iryna watched with excitement, and Dmytro was still doubtful.

Заглянувши всередину, вони побачили щось блискуче.

Peering inside, they saw something shiny.

Оксана обережно дістала стару іграшку.

Oksana carefully retrieved an old toy.

"Дивіться!

"Look!

Це стара механічна іграшка," - раділа Ірина.

It's an old mechanical toy," Iryna rejoiced.

"Хто б міг подумати, що це лише іграшка," - сказав Дмитро, здивований.

"Who would've thought it was just a toy," Dmytro said, surprised.

Виявилося, що вода від дощів запускала механізм.

It turned out that rainwater had been activating the mechanism.

Так розгадали вони загадку, а Оксана відчула себе справжньою детективкою.

Thus, they solved the riddle, and Oksana felt like a real detective.

Дмитро тепер більше вірив в цікаві випадки, а Ірина знайшла натхнення на нову історію.

Dmytro now had more faith in interesting cases, and Iryna found inspiration for a new story.

Весна продовжувала розквітати, а поміж прикритих квітами вулиць, друзі йшли додому, задоволені своїми пригодами.

Spring continued to blossom, and amid the flower-covered streets, the friends walked home, satisfied with their adventures.

Абсолютно нове відчуття єдності та маленької перемоги зміцнило їхню дружбу.

A completely new feeling of unity and a small victory strengthened their friendship.