Коли весняне сонце ніжно заливало село Монтероссо аль Маре, Дмитро прогулювався вузькими вуличками, насолоджуючись ароматом моря і шумом хвиль.

When the spring sun gently bathed the village of Monterosso al Mare, Dmytro strolled through the narrow streets, enjoying the aroma of the sea and the sound of the waves.

Він був палким шанувальником італійської кухні і вирішив, що його гастрономічна подорож по Італії не була б повною без вершковатого джелато.

He was a passionate fan of Italian cuisine and decided that his gastronomic journey through Italy would not be complete without a creamy gelato.

Дмитро підбадьорено поглянув на осяйну вивіску «Тратторії».

Dmytro cheerfully glanced at the glowing sign of the "Trattoria."

Заходячи всередину, він відчув невловимий запах італійських спецій.

As he entered, he sensed the elusive aroma of Italian spices.

Власник, привітний чоловік з великим животом, підійшов до Дмитра.

The owner, a friendly man with a large belly, approached Dmytro.

Посмішки підказали, що вони обоє готові до веселощів.

Their smiles indicated that both were ready for some fun.

Дмитро нахилився, визнаючи, що його італійська не найкраща.

Dmytro leaned over, acknowledging that his Italian wasn't the best.

Він згадав кілька слів, які чув у кіно, і, переплутавши слова, вважав, що замовив джелато.

He recalled a few words he'd heard in movies and, mixing up the words, thought he ordered gelato.

Але замість цього випадково вимовив: «Паста з чорнилом каракатиці, будь ласка».

But instead, he accidentally said, "Pasta with cuttlefish ink, please."

Власник кивнув і зник на кухні.

The owner nodded and disappeared into the kitchen.

Дмитро, нічого не підозрюючи, зайняв місце біля вікна, насолоджуючись видом на блакитне море і пісочний пляж.

Dmytro, unsuspecting, took a seat by the window, enjoying the view of the blue sea and sandy beach.

Незабаром з'явився господар з великою тарілкою темної, блискучої пасти.

Soon, the owner appeared with a large plate of dark, shiny pasta.

Дмитро здивовано глянув на страву, але побачивши доброзичливі обличчя сусідів, вирішив не розчаровувати нікого.

Dmytro looked at the dish in surprise but, seeing the friendly faces of those around him, decided not to disappoint anyone.

Дмитро підніс першу виделку пасти до губ.

Dmytro brought the first forkful of pasta to his lips.

Смак був несподіваним - глибоким та насиченим.

The taste was unexpected—deep and rich.

Його очі заблиснули від здивування, і він вимушено розсміявся.

His eyes sparkled with surprise, and he burst into laughter.

Інші відвідувачі, заінтриговані його реакцією, стали близькими союзниками в цій кулінарній пригода.

Other diners, intrigued by his reaction, became close allies in this culinary adventure.

Хтось з сусіднього столика запропонував обміняти частину пасти на джелато, і Дмитро охоче погодився.

Someone from a neighboring table suggested trading part of the pasta for gelato, and Dmytro eagerly agreed.

Так він і його нові друзі створили імпровізоване гурме-застілля, обмінюючись пастою на ласощі з джелато.

Thus, he and his new friends created an impromptu gourmet feast, exchanging pasta for gelato treats.

Коли сонце ховалося за горизонтом, Дмитро зрозумів, що італійська помилка зробила його подорож ще цікавішою.

As the sun hid behind the horizon, Dmytro realized that the Italian mix-up had made his journey even more interesting.

Він знайшов нових друзів і відкрив новий смак.

He had found new friends and discovered a new flavor.

Того вечора Дмитро усвідомив, що іноді найкращі моменти подорожей живуть в несподіваних пригодах.

That evening, Dmytro understood that sometimes the best moments of travel live in unexpected adventures.

І це завжди коштує спробувати щось незвідане.

And it's always worth trying something unknown.