Львів.

Lviv.

Міська кав'ярня на вулиці Братів Рогатинців в дотик до старого міста.

A city café on Braty Rokatynskyi Street near the old town.

За окном буяє життя, повсюду слід від зниклого жару дня і на заміну йому звучання загадкової ночі з її світлами і тінями.

Life is bustling outside the window, leaving traces of the vanished daytime heat everywhere, replaced by the sounds of the mysterious night with its lights and shadows.

Тут, в цій уютной кав'ярні, зустрічаються двоє, Катерина і Олександр.

Here, in this cozy café, two people meet, Katerina and Alexander.

Про що вони говорять?

What are they talking about?

Не легко зрозуміти, адже вони ведуть дискусію, жваво обмінюючись думками.

It's not easy to understand, as they engage in a lively discussion, exchanging thoughts.

Десятки слів випливають із їхніх вуст, швидкий потік думок свідчить про наявність зверхньої пам’яті і якісного освітлення.

Dozens of words flow from their lips, the fast flow of thoughts speaks of an extraordinary memory and quality conversation.

Що це, частина роботи, ігра розуму чи просто обмен враженнями - одне точно, вони обожнюють це.

Whether it's part of their work, a mind game, or simply sharing impressions, one thing is certain - they adore it.

Щось відбувається.

Something happens.

Катерина невдало рухається і з її руки випадає кружка з кавою.

Katerina moves awkwardly and drops her coffee cup from her hand.

Кава миттю намочує Олександрову сорочку.

The coffee quickly soaks Alexander's shirt.

Він розгублено витріщається на її темні плями, але не чекає скоро змінюється на усмішку.

He looks puzzled at the dark stains but soon changes his expression to a smile.

Невдала спроба приховати сміх переводить їх обох у стан нерозуміння.

The failed attempt to hide laughter turns into mutual confusion.

Вони обнімаються, горляно сміються.

They embrace each other and burst into laughter.

Суперечка розпочинається.

An argument ensues.

Як гарно міне географію ситуації, Олександр твердить, що Катерина повинна купити йому нову сорочку, а Катерина в свою чергу переконана, що з отриманням нової сорочки він має остаточно вибрати стиль.

How beautifully the geography of the situation unfolds, Alexander insists that Katerina should buy him a new shirt, while Katerina, in turn, is convinced that with the new shirt, he should finally choose a style.

Вони жартують, сваряться, міряються доводами, але в очах одне – вони обожнюють один одного.

They joke, quarrel, present their arguments, but in their eyes, one thing is clear - they adore each other.

Суперечка завершується в мирі і теплих почуттях.

The argument ends in peace and warm feelings.

Вони замовляють ще одну порцію кави і продовжують обмінюватися думками, сміятися та насолоджуватися компанією одне одного.

They order another cup of coffee and continue exchanging thoughts, laughing, and enjoying each other's company.

Олександр обіцяє, що наступного разу буде обережнішим з дорогою кавою.

Alexander promises to be more careful with expensive coffee next time.

Катерина ж мріє про нову сорочку для Олександра, яку підбере сама.

Katerina dreams of finding a new shirt for Alexander herself.

Так і живуть вони своїми спільними моментами, своїми захопленнями, своїми суперечками і погодженнями.

And so, they live their shared moments, their passions, their arguments, and their agreements.

Бо так розпочинається історія їхнього життя.

Because this is how the story of their life begins.

Життя, заповненого дружбою, любов'ю і кавою в улюбленій кав'ярні на вулиці Братів Рогатинців.

A life filled with friendship, love, and coffee in their favorite café on Braty Rokatynskyi Street.

Завжди прекрасний Львів.

Always beautiful Lviv.