Lost in Translation: A Ukrainian Adventure
FluentFiction - Ukrainian
Lost in Translation: A Ukrainian Adventure
Сонячне підсвіття київського мосту "Патона" промайнуло у шматках йскры по срібно-синій воді Дніпра.
The sunny glow of the Kyiv bridge "Paton" flashed in sparks on the silver-blue waters of the Dnipro River.
Катерина, барвисто вбрана туристка з Німеччини, стояла на його вершині та споглядала краєвид.
Kateryna, a brightly dressed tourist from Germany, stood at its top and admired the view.
Вона приїхала в Україну дослідити своє коріння, і ось вона була тут, в столиці - місті, де її прадідусь колись жив.
She had come to Ukraine to explore her roots, and here she was, in the capital – the city where her great-grandfather once lived.
Заснувавши допізна ввечері, Катерина прокинулась дуже рано і вирішила прогулятися.
Having fallen asleep late in the evening, Kateryna woke up very early and decided to take a walk.
Місто спало під капелюхом вранішньої тіні, тільки кілька кур'єрів проїжджали з кавою та швидкими сніданками для тих, хто прокидається рано.
The city was still asleep under the hat of the morning shadow, only a few couriers passed by with coffee and quick breakfasts for those who wake up early.
Вона зупинилася біля невеликого кіоску, де продавали свіжі журнали, газети та булочки.
She stopped by a small kiosk that sold fresh magazines, newspapers, and rolls.
Для практики своєї української вона вирішила замовити "рогалик".
To practice her Ukrainian, she decided to order a "croissant".
Але замість цього, змішавши слова, вона просить "жабу".
But instead, mixing up the words, she asked for a "frog".
Продавець, чоловік похилого віку з русою білої бородою, спершу ошелешений, потім розсміявся, так як її замовлення звучало, як "Можу я мати одну жабу, будь ласка?".
The old man behind the counter, with a gray-white beard, was initially bewildered, but then laughed because her order sounded like "Can I have a frog, please?"
Ми не продаемо жаб,- він сказав між сміхом, пояснивши їй її помилку.
"We don't sell frogs," he said amidst laughter, explaining her mistake.
Первісно в шоці, Катерина нарешті зрозуміла й теж розсміялася.
Initially shocked, Kateryna finally understood and laughed too.
Незграбно вибачаючись, вона замовила рогалик, вказуючи на вітрину.
Awkwardly apologizing, she ordered a croissant, pointing at the display case.
Цей кумедний інцидент розпочав її день з теплих сміховинок.
This funny incident started her day with warm laughter.
Катерина тоді зрозуміла, що незалежно від мовних помилок, вона відчувала, що стала ближчою до свого коріння.
Kateryna then realized that regardless of language mistakes, she felt closer to her roots.
Вона рішуче взяла журнал і каву, плануючи із сміхом розказати про ці пригоди своїм однокласникам назад у Німеччині.
Determinedly grabbing her magazine and coffee, she planned to tell her classmates back in Germany about these adventures with a smile.